Конспект уроку на тему "Колірний спектр"

 Колірний спектр

Мета уроку: сформувати в школярів поняття про кольоровий спектр, колірний тон, насиченість кольору, світлоту, уміння й навички створювати колірне коло; показати значення кольору в житті людини, здійснювати міжпредметні зв’язки між природознавством та образотворчим мистецтвом, розвивати естетичний смак.

Обладнання: презентація, діапроектор з кольоровими фільтрами, кольоровий папір (червоний, синій, жовтий і зелений), конструктор для демонстрації процесу виникнення колірної хвилі, освітлювач, призма, штатив, екран; паперове коло, розділене на 8 частин, фарби, пензлі; учням: альбом, фарби, пензлі, палітра, невеликий паперовий круг (для виготовлення дзиґи), зубочистка, банка з водою.

Хід уроку

І. Організація класу. Привітання. Перевірка готовності класу до уроку. 

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Сьогодні ми з вами проведемо незвичайний урок, на якому дізнаємося про значення кольору в нашому житті, його вплив на людину, познайомимось з кольоровим спектром, поняттями «колірний тон», «насиченість кольору», «світлота»; навчимося виготовляти колірне коло.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і умінь. Фронтальна бесіда:

• Які кольори вам подобаються найбільше?
• Уявіть, що весь світ став забарвлений вашим найулюбленішим кольором. Чи було б це красиво?

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Питання про причину різного забарвлення тіл займає розум людства дуже давно. Напевно, немає людини, яка не милувалася б чудовими кольорами веселки.

• Згадайте, скільки кольорів у веселки?
• Які вони?
• Яке значення в житті людини має її здатність сприймати й розрізняти кольори?

1. Сприймання та осмислення нового матеріалу.

Пояснення вчителя супроводжується демонстрацією презентації.

• Що ж таке веселка і як вона утворюється? Щоб відповісти на це запитання, пригадайте уроки природознавства. (Учні, використовуючи знання з природознавства, висловлюють свої припущення).

Пояснення цьому явищу намагалися дати філософи, містики,  вчені.  Перша спроба пояснити веселку як природне явище була зроблена в 1611 році архієпископом Антоніо Домініс. Його пояснення суперечило біблійному, тому він був відлучений від церкви, його рукописи були спалені.

Наукове пояснення веселки вперше дав Рене Декарт у 1637 році. Він пояснив веселку на підставі законів переломлення й віддзеркалення сонячного світла в краплях падаючого дощу.  Декарт створив велику краплю і пояснив веселку. Але веселка Декарта була білою.

Через 30 років І. Ньютон доповнив теорію Декарта, пояснивши, як переломлюються  кольорові  промені в краплі дощу. Використавши лінзи, він пропустив світло через їх вузький отвір на скляну призму, що на екрані перетворилося в кольорову смужку, на якій спостерігалися переходи кольорів від червоного до фіолетового. Це райдужне зображення Ньютон назвав спектром (від латинського SPECTRUM – бачення). (Запис до словника).  Своє відкриття Ньютон пояснив так:  « Білий колір є сукупність простих кольорів».

Давайте спробуємо повторити цей дослід.

Виконання досліду вчителем з наступним поясненням. (Учні уважно спостерігають за явищем переломлення світла і беруть участь в обговоренні досліду).

Зараз ми зробимо малюнок, на якому покажемо хід променів світла. Спектр видимого світла – це розкладання білого кольору на 7 променів різної кольоровості (ч, о, ж, з, б, с, ф).

• Назвіть ці кольори. (Червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий).

 Щоб запам’ятати ці кольори, звернемося до лічилки, яку написала Леся Вознюк.

Веселкова лічилка

В лузі дощик із квіток кольоровий сплів вінок.
У долину, аж до річки, простяглись барвисті стрічки.
Ось червона, перша стрічка, — колір стиглої сунички.
Друга — наче мандаринки, що  оранжеві в них спинки.
Третя — жовта, наче сонце зазирає у віконце.
А четверта — то зелена, як листок берізки, клена.
П’ять — блакитна, барвінкова, наче квіточка святкова.
Шоста — синя, як ті сливи, що дощі вмивали й зливи.
Сьома — вкрили ліси та балки фіолетові фіалки.

Із семи стрічок веселих утворилася  веселка,
І щоб знати кольори, ти лічилку повтори.

• Якого кольору «кінці» веселки? (Червоного й фіолетового).
• Червоний і фіолетовий кольори замикаються через пурпурний колір в колірне коло. Пурпурного кольору немає в веселці. Ця модель дозволяла  передбачати результати змішування кольорів. (Демонстрація учителем колірного кола).
• Уважно розгляньте це коло, на скільки частин його можна розділити?
• Колірне коло можна розділити на дві частини так, щоб в одну частину увійшли червоні, помаранчеві, жовті й жовто-зелені кольори, а в іншу – блакитно-зелені, блакитні, сині, фіолетові. Перші з них називають теплими кольорами, другі – холодними.

Художники у своїй роботі використовують і те, що існують  так звані основні, складові й додаткові кольори. У кожного кольору є три основні властивості: колірний тон, насиченість і світлота. Три основних кольори: синій, жовтий і червоний – дозволили отримати всі інші з деякими обмеженнями по насиченості. Контрастними називають кольори, які розташовані в колірному колі навпроти один одного.

VІ. Виконання практичної роботи. Інструктаж з техніки безпеки.

Перед вами знаходиться заготовка для створення колірного кола і фарби трьох основних кольорів, а також додатковий – пурпурний.

1. Використовуючи ці фарби і свої знання про колірне коло, розфарбуйте його, змішуючи кольори на палітрі.
2. Після того, як розфарбоване коло висохне, вставте в центр кола зубочистку. Колірна дзиґа готова. Розкрутіть її.

• Що вибачите? (Так як колірна дзиґа містить всі кольори веселки, то при обертанні промені спектру перемішуються між собою, створюючи враження білого кольору).
• А тепер спробуйте всі ці кольори змішати на палітрі. Який колір ви отримали? Чому?

Колір – це властивість тіл відбивати або випускати видиме випромінювання певного спектрального складу. Коли від поверхні предмета відображаються, наприклад, червоні промені сонячного спектра, а інші поглинаються або відбиваються в меншій кількості, ми бачимо предмет червоним. При повному відображенні променів сонячного спектра предмет сприймається білим або сірим, а при майже повному поглинанні променів – чорним.

Фарби складаються з фарбувальних пігментів, це дуже дрібні частинки речовини певного кольору. Коли ми змішуємо всі ці кольори на палітрі, то властивості пігментів не змінюються. Кожен з них продовжує відображати тільки промені своєї частини спектра. Оскільки така поверхня є пористою і тримірною, ми не можемо бачити всі частинки. Світло в такій системі поширюється не прямолінійно, а відбиваючись від одних частинок, поглинається  іншими, що призводить до створення такого кольору, який наше око сприймає як темний колір.

Давайте проведемо з вами ще один дослід і подивимося, як поводяться додаткові кольори спектру.

Виконання досліду вчителем з наступним обговоренням.

• Перед світловим ліхтарем ставимо світлофільтр червоного кольору і направляємо промінь на зелений аркуш паперу. Що ми спостерігаємо? Чому? (Чорний колір. Це відбувається тому, що зелена поверхня здатна відбивати промені тільки зеленої частини спектра, а в даному випадку вони відсутні. Тому всі промені поглинаються, а при поглинанні усіх променів ми бачимо чорний колір).

VІІ. Рефлексія.

• Сьогодні ми відкрили для себе таке незвичайне явище, як веселка, дізналися, чому ми бачимо різні кольори, провели кілька дослідів. А тепер дайте відповіді на запитання:
• Хто вперше пояснив, як виникає веселка?
• Що таке спектр?
• Які кольори він включає в себе?
• Що таке колірний тон, насиченість і світлота?

Гра «Продовж речення»

Учитель кожному учневі пропонує взяти папірець, на якому записане незакінчене речення, яке треба доповнити.

1. Сьогодні на уроці я …
2. Найбільше мені сьогодні запам’яталося …
3. Самим цікавим було …

Потім учені, за бажанням, зачитують класу, як вони продовжили фразу.

VІІІ. Оцінювання роботи учнів учителем.

ІX. Домашнє завдання (інструктаж).

Вивчити словникові слова, записані на уроці.

Провести спостереження: предмети яких кольорів оточують нас.