Цікаві факти про Львів

Сьогодні хочу вам розказати цікаві факти про місто Львів.

Назва «Львів» дана місту на честь князя Лева Даниловича, сина засновника Львова Данила Галицького.
 Назва міста різними мовами звучить так:\ польською — Lwów ,англійською — Lviv , російською — Львов , німецькою — Lemberg, їдиш — לעמבערג, латинською — Leopolis , вірменською — Լվով, кримсько-татарською — İlbav .
Ще Львів називають маленьким Парижем,маленьким Віднем,містом левів,Перлиною Європи. Перша письмова згадка про Львів, датована 1256 роком

Легенди і міфи 

У Львові дуже багато левів. Чи замислювалися ви, чому їх так багато і що саме вони символізують. Старші люди говорять, що це колишні львів’яни, які щось зробили для свого міста. Раз на рік, вночі, всі ці леви збираються разом, щоб визначити, хто з міщан впродовж останнього року дослужився до того, аби стати одним із них. Головує на цьому зібранні найстарший лев – з найстаршої міської печатки.
Сходить сонце, спливає ніч і металеві, скляні, дерев’яні леви повертаються до будинків. А щоб дізнатися, де відбувається це таємне зібрання, треба стати одним зі знаменитих левів.

Таємниці

Місто Лева розкинулося на берегах Полтви. Тепер ця річка протікає через центральну частину Львова, але не під Оперним, як прийнято вважати, а між двома театрами: на лівому березі Полтви лежить Оперний, на правому – театр ім. М. Заньковецької.

Місто було дуже добре укріплено, охоронні вали заклали німецькі архітектори. Планувальна структура Львова збереглася до наших днів. Внутрішня лінія оборони мала висоту до восьми метрів. Порохова вежа була елементом іншої оборонної лінії. Товщина її стін сягає трьох метрів. Порох у вежі зберігали під час воєн, а в мирний час – борошно.

Місце, де справджуються бажання

Але лише одне бажання на день, і вголос говорити не можна. Це новий міф. Неподалік Домініканського собору Сергій Олешко кілька років тому спорудив пам’ятник відомому художнику-примітивісту Никифору Дровняку. Олешко, мабуть, і не думав, що його творіння обросте такою легендою: варто лише потерти носа пам’ятнику і бажання здійсниться.

Жінки, які обходяться без чоловіків

На вулиці Вірменській є будівля, де на барельєфах ви можете «прочитати» історію кохання жінок, мешканок одного з островів Егейського моря. За грецьким міфом, богиня кохання Венера вміла перетворюватися на левицю, що зображено на центральному барельєфі. Левиця приводила з собою амурів, які вигравали на ріжках і так втішали жінок, що вони забували про чоловіків. І навіть, якщо чоловіки сміли з’являвся в цій ідилії, представниці прекрасної статі виганяли.

Усе має свій початок і свій кінець

Будинок «Пори року», що на вулиці Вірменській 23, став першим будинком у Львові, де на фасаді було зображено не міфологічних персонажів, а звичайних людей. Тут можна побачити річний цикл селянина: весна, коли орють землю, літо – час збирання урожаю, осінь – процес толочення льону і зима – єдина пора року, коли селянин міг відпочити, катаючись на санках. В центрі будинку сидить Крон, або Кронос – господар часу, який тримає Всесвіт у руках. Чотири личка символізують чотири вітри, які віють з різних частин світу. На кутах будинку – два лелеки, які тримають латинські написи, що в перекладі означають: «Все має свій початок, все має свій кінець.

Наче Вавилон

Львів найкраще порівнювати з Вавилоном. Тільки в Вавилоні, де мови були переплутані, як і у Львові, всі завжди знаходили спільну мову. У місті Лева вже понад 750 років співіснуюють багато народів. Львів’ян не здивуєш ні польською, ні німецькою, ні російською.
Філіжанка кави (філіжанка у буквальному перекладі – «багато святості») – це вже наше рідне слово. У Львові людей, які п’ють багато кави, називають кавунами. А справжні кавові гурмани, кажуть, що в житті не можна псувати три речі: каву цукром, вино водою, а кохання шлюбом.


Туристи часто запитують, як можна жити посеред скількох архітектурних пам’яток, особливо, в середньовічній частині Львова, на що відповідь: «Як-як? – регулярно».
Львів’яни живуть наче в музеї, просто час від часу самі обертаються на експонатів.