Заповіді розумного виховання для батьків

Поміркуйте над цими заповідями. Можливо, вам вдасться доповнити їх, удосконалити, адаптувати до нинішньої ситуації. Отже...

Заповідь перша. Ніколи не робіть ніяких виховних дій у поганому настрої.

Заповідь друга. Ясно визначте, чого ви хочете від дитини і поясніть це їй, а також дізнайтесь, що вона думає із цього приводу. Переконайте її, що ваші виховні цілі - це і її цілі.

Заповідь третя. Надайте дитині самостійність, виховуйте, але не контролюйте кожен її крок.

Заповідь четверта. Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього; розбирайте з дитиною її правильні і неправильні кроки до мети.

Заповідь п'ята. Не пропустіть моменту, коли досягнутий перший успіх, хваліть дитину за кожен її вдалий крок. Причому, хваліть не взагалі, а конкретно! Не «Ти - молодець», а обов'язково «Ти - молодець, тому що...».

Заповідь шоста. Якщо ж дитина робить якусь невірну дію, скоює помилку, то вкажіть їй на цю помилку. Відразу дайте оцінку вчинку і зробіть паузу, щоб дитина усвідомила почуте.

Заповідь сьома. Оцінюйте вчинок, а не особу - адже це не одне і те ж. «Ти - поганий!» (оцінка особи) звучить дуже часто замість правильного «Ти поступив погано!» (оцінка вчинку). Важливе доповнення: ваше зауваження з приводу помилки або вчинку повинне бути коротким і визначеним.

Заповідь восьма. Дайте дитині відчути, що ви співчуваєте їй, вірите в неї, хорошої думки про неї, не дивлячись на її помилку. Для цього посміхніться їй або торкніться до неї. Дайте зрозуміти, що коли ця неприємна розмова буде закінчена, то інцидент буде вичерпаним.

Заповідь дев'ята. Виховання - це послідовність цілей. Допоможіть дитині будувати систему перспективних цілей - від дальньої до середньої і від неї до сьогоднішньої.

Заповідь десята. Вихователь повинен бути твердим, але добрим. Ні абсолютна твердість, ні така ж безмежна доброта не підходять як єдиний.

Якщо у Вас НЕСЛУХНЯНА ДИТИНА

1. Спробуйте зрозуміти, що лежить в основі пручань дитини.

2. Коли наполягатимете на своєму, намагайтеся не позбавляти дитину своєї любові, не принижуйте її гідності ( « Я б із задоволенням тобі дозволила, але, на жаль, не можу...»)

3. Якщо дитина не виконує Ваших вимог — скоротіть їхню кількість спочатку до 3-4 основних, інакше на все може просто не вистачити уваги.

4. Для того, щоб дитина навчилася виконувати Ваші вимоги, краще використовувати заохочення, ніж покарання. Негативне підкріплення може сформувати лише відразу до відповідної діяльності, позбавити бажання виконувати вказівки дорослих.

Якщо у Вас НЕРВОВА ДИТИНА

1. Проаналізуйте, коли виникли перші ознаки нервовості, і пригадайте, що цьому передувало.

2. Допоможіть дитині усвідомити, що її непокоїть, і змінити своє ставлення до цієї проблеми.

3. Відвести більше часу в режимі дня на ті заняття, у яких дитина почувається спокійно і впевнено. Це дасть їй змогу відновити віру у свої сили.

4. Не перевантажуйте дитину такими заняттями, які викликають сильні емоції – позитивні чи негативні: змаганнями, випробуваннями, емоційно насиченими видовищами. Тимчасове дотримання такої « емоційної дієти» дасть змогу знервованій дитині відновити душевну рівновагу, нормалізувати сон, набратися сил.

Якщо у Вас ГІПЕРАКТИВНА ДИТИНА

1. Не варто сподіватись, що бурхлива фізична активність вивільнить енергію дитини. Навпаки, коли він перевтомлений, то стає перезбудженим і ще менш керованим. Тому краще уникати ситуацій, що пере збуджують дитину, а її енергію варто спрямовувати в необхідне русло.

2. Намагайтеся зайняти дитину тим, що її цікавить. Поки вона захоплена улюбленими справами, ризик, що в неї виникнуть небажані імпульси, - мінімальний.
3. Спробуйте запобігти порушенню Ваших вимог, бо дотриматися їх вона ще не здатна, а чим більше буде досвід «неслухняності», тим глибша стане переконаність дитини втому, що вона погана.

4. Для того, щоб зупинити енергійну дитину, доцільно переключити її увагу на щось емоційно значуще для неї: «Ой дивись!», « Я згадала!»

Якщо у Вас АГРЕСИВНА ДИТИНА

1. Не сваріть дитину за те, що вона посміла гніватись на Вас. Навпаки, поставтеся до її обурення з розумінням й повагою: допоможіть їй усвідомити й сформулювати свої претензії до Вас.

2. Тільки тоді, коли емоції вщухнуть, розкажіть дитині про те, як Ви переживали, коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею вдалу форму висловлювання претензій.

3. Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі придушуємо своє роздратування, терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан, яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так, щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.

4. Учіть дитину розуміти себе та інших. Якщо дитина навчиться усвідомлювати свої почуття й почуття інших, вона зможе свідомо обирати мирні форми боротьби і захисту.

Якщо Ваша ДИТИНА СХИЛЬНА ГОВОРИТИ НЕПРАВДУ

1. Не провокуйте брехливість дитини в тих ситуаціях, де, як Ви знаєте, їй важко зізнатись. Коли Ви заганяєте її в пастку запитанням: «Ти знову брав плеєр?!», то дитина не може втриматись від брехні: «Ні! Не брав!». А далі вже можна лише наполягати на своєму.

2. Замість того, щоб «відчувати брехню», необхідно «поправлятися в умінні правдиво зізнаватися». Виберіть ситуацію, де дитина відчує провину, створіть сприятливу атмосферу, допоможіть їй знайти слова для визнання провини: « Я сама не знаю, як це сталося. Мені дуже шкода. Я не хотіла тебе засмутити...»

3. Забезпечте приємне емоційне підкріплення перемоги дитини над собою. Якщо вона відчує, що визнавати свої помилки не страшно, а навіть приємно, вона легше піде на це наступного разу.

4. Не сподівайтесь, що після визнання своїх помилок дитина їх не повторюватиме. Неслухняність - це вже інша проблема виховання.

Якщо Ваша ДИТИНА НЕВПЕВНЕНА В СОБІ

1. Будьте послідовні у своїх діях.

2. Частіше використовуйте тілесний контакт.

3. Не пред'являйте до дитини завищених вимог.

4. Використовуйте покарання лише в окремих випадках.

5. Довіряйте дитині, будьте з нею чесними і приймайте її такою, якою вона є.

6. Враховуйте можливості дітей, не жадайте від них того, чого вони не можуть виконати. Якщо дитині важко дається який-небудь предмет, краще зайвий раз допоможіть їй ї надайте підтримку, а при досягненні навіть найменших успіхів не забудьте похвалити.

Як допомогти дитині ПРИ ПЕРЕХОДІ З ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ГІМНАЗІЮ

·               насамперед, піклуйтесь про стан фізичного здоров'я дитини (харчування, здоровий сон);

·               турбуйтесь про дотримання дитиною правильного режиму дня (чергування навчання і відпочинку);

·               підтримуйте позитивний стиль взаємин у сім'ї, уникайте конфліктного фону;

·               спонукайте свою дитину розповідати про її шкільні справи;

·               регулярно спілкуйтесь з вчителями вашої дитини про успішність, поведінку, взаємовідносини з іншими дітьми;

·               систематично допомагайте своїй дитині виконувати домашні завдання, але не виконуйте їх самі;

·               не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень;

·               допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають в школі;

·               показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати»;

·               перші три місяці необхідно контролювати готовність дітей до школи: виконання домашніх завдань, перевірити портфель на наявність зошитів, підручників, щоденника, письмового приладдя.

Як ОРГАНІЗУВАТИ ДИТИНУ ДО НАВЧАННЯ

1. Спланувати час для виконання домашніх завдань.

2. Спершу виконати домашнє завдання з письмових предметів: математики, української мови, іноземної мови; а потім-усних.

3. Вивчити навчальний матеріал, розділяючи параграф на логічно завершені частими

4. Учень повинен відповідати на запитання в кінці параграфа, літературного твору.

5. Прослідкувати щоб дитина вивчила основні терміни, поняття, дати і правила.

6. Систематично перевіряти виконання домашніх завдань, але в жодному разі не виконувати за них.

7. Не використовувати під час підготовки домашнього завдання посібника «Готові домашні завдання».

Успіхів Вам!